Небесні мешканці

В небі живе дуже багато чарівних створінь. Сонечко прокидається і розплющує очі. В цей час його промінчики стукають у віконце і ти розплющуєш свої очі. Сонечко дуже любить маленьких діток. Воно дивиться на тебе і посміхається. Ти граєшся, а воно посміхається тобі. Ти дивишся мультики, снідаєш смачною кашкою, катаєшся на гойдалці, бігаєш за гулями, читаєш книжечку, а сонечко дивиться і посміхається. Навіть, коли вдень ти засинаєш, сонечко спостерігає за тобою і оберігає твій сон.

Іноді сонечко дзвонить своїм друзям, далеким галактикам і планеткам. Тоді його затуляють хмарки. Але хмарки прозорі і сонечко все одно може дивитись на тебе і радіти тому, який ти хороший хлопчик чи дівчинка. Та ввечері сонечко втомлюється і засинає. Ти засинаєш разом з ним.

Та на небі з'являються зірочки. Вони маленькі. Але їх дуже багато. Вони такі блискучі і малесенькі, як ти. Вони дуже далеко, але обожнюють дивитись на сплячих діток і оберігати їх сон. Зірочки дують космічний пил. Він долітає до тебе і ти бачиш прекрасні сни. Якщо подивитись під подушку, то можна побачити частинку того пилу.

Братик сонечка – місяць. Він дуже зайнятий. Але теж інколи хоче подивитись на те, як поводяться маленькі дітки, як вони сплять, як грають. Тому місяць ти можеш побачити і вдень, і вночі, але не завжди, а коли в нього немає важливих справ. 

Небесні мешканці люблять тебе і обожнюють, коли ти піднімаєш вгору свої оченятка і посміхаєшся їх світлу.